Ілля Мазуркевич

Ілля Мазуркевич проживает в городе Хмельницкий, Украина. Родной город - Хмельницьк. Знак зодиака Скорпион. Из открытых источников получены следующие сведения: информация о среднем образовании, карьере, службе в армии.

сказати людина сама про себе? Напевно, легше створювати описи до каталогів аніж виступати співрозмовником, готовим до сумісного діалогу. Діалогу про мистецтво та його бачення як з позиції професіоналізму, так і з позиції простого відчуття мистецтва – його сили, його чуттєвості та впливу на кожного із нас. У кожної людини свій шлях і власна неповторність на цьому шляху. Моє бачення мистецтва зростало у єдності з природою та простим українським буттям. Нелегко знайти себе в епоху активних іноді не завжди потрібних змін. Народжуватися та зростати в одному вимірі в одних ідеалах. Шукати себе, особливо в мистецтві в пору занедбання культури і, того ж мистецтва та презентувати себе в період звершень – це не стільки не легка справа, скільки суперечлива і не завжди ефективна. Лише людська сутність та природа лишається сталою і незмінною, якщо вона належить справі життя. Навчання будь-чому зумовлює певну стереотипність. Навчання в Академії мистецтв сприяло формуванню моєї позиції як скульптора, що здатний подолати у своїй творчій діяльності повторюваність та нормативність. Іноді пошук власного місця у великому й багатогранному полі мистецтва може тривати все життя. Та водночас, саме людська сутність, зрощена на основі тісного зв’язку з природою, інтерпретація цієї природи з позиції досвіду збереже і відтворить все те, що потрібно сказати, показати, донести. Прагнення у власному сприйнятті та спогляданні досягти результату, який засвідчить складний пошук творчого бачення оточуючого світу шляхом самоусвідомлення повинно супроводжувати складний творчий процес. Пошук себе складна справа, особливо коли цей пошук супроводжується рефлексією, що в більшості випадків лише загострює те чи інше відображення у власному Я. Постійне вирішенням поставлених перед собою завдань, які не завжди можна розв’язати. Динаміка внутрішніх творчих пошуків, де на зміну нових рішень приходять нові суперечності, якими переповнене мистецтво з моменту свого виникнення і скульптор є заручником цих суперечностей. Лише одне, що приносить відчуття життя, це можливість розв’язувати ці питання по-своєму, індивідуально і жити у відповідності з цими рішеннями. Відображення Юнгівського бачення існування людства і вбачання в мистецтві архітипічних комбінацій досить широко розповсюджене в сучасних інтерпретаціях творів мистецтва. Водночас, спроби знайти аналітичні механізми, що розкриті в роботах З.Фрейда при аналізі мистецтва як феномена засвідчують явище сублімації, що представляє творчість скульптора крізь призму його особистісного потенціалу. Головне не сконцентруватися на пошуку символічних архітипічних образів, а спрямувати творчу діяльність на вирішення того ізвічного конфлікту людської душі із самою собою та тим, що її оточує. Найскладніше створювати скульптуру і прагнути побачити в ній ті внутрішні суперечності, які вимагають не тільки власного розв’язання, а й виступають рушійними силами до початку нового творчого дійства, головними героями якого є внутрішня сутність скульптора, його творча робота і той, Хто її споглядає. Знайти та пізнати самого себе – головне завдання, що має вирішити кожна людина. Мистецтво, скульптура – це можливість пізнати самого себе і світ у самому собі. У кожного все це відбувається індивідуально, хоча не завжди неповторно. Важливо творчість не замінити на креативність, що швидше виступає показником професійного піару аніж здатністю до мистецького професіоналізму та самовираження. Щиро дякую, Петро Глемязь

Україна та Республіка Молдова є країнами з яскраво вираженим «дефіцитом реалізації» об’єктивних спільних інтересів. Належачи до різних вагових категорій, перебуваючи в дещо відмінних системах тяжіння, та страждаючи від егоїзму та низької компетентності правлячих еліт, країни-сусіди насправді не використовують чималу частину потенціалу партнерства і співпраці. В результаті, станом на 2009 рік країни хоча і не ворогують відверто між собою, але все ж перебувають у перманентному стані з’ясування стосунків із широкого спектру технічних питань, які переважно стосуються впорядкування кордонів та вирішення питань власності. На такому тлі постановка та реалізації завдань стратегічної співпраці та реалізації спільних інтересів виглядає проблематичною. Україна та Молдова поки залишаються «далекими сусідами», красномовним символом якості відносин між якими є повна відсутність прямого авіасполучення та знущально довгий час, необхідний для подорожі потягом між двома столицями – 15-17 годин при відстані 450 км. Україна та Молдова нині перебувають у стані зміни владних еліт: поки Україна переживає президентську виборчу кампанію із очевидною перспективою зміни особи глави держави, Молдова, хоч і має за плечима два кола парламентських виборів, однак стабільний політичний ландшафт поки не склався, оскільки жоден з політичних суб’єктів не має контролю над необхідними 3/5 голосів у парламенті для обрання президента. Отже, чергові-позачергові виборчі перегони у 2010 році виглядають цілком імовірними. За таких умов немає підстав сподіватися на швидкі якісні зміни двосторонніх відносин. В той же час, існує певний резерв часу, що має бути витрачений на усвідомлення існуючої ситуації та формування бачення щодо виходу із зачарованого кола беззмістовної політики і переважно егоїстичних практик двосторонніх відносин. Підставою для розбудови широкої та змістовної системи двосторонніх відносин має стати спільність стратегічних завдань та практичних пріоритетів, що стоять перед обома державами. У розрізі внутрішньої політики таким стратегічним пріоритетом є системна модернізація наших країн на засадах принципів конкурентної ринкової економіки, верховенства права, плюралістичної демократії та відкритого суспільства. Зовнішньополітичним пріоритетом для обох країн є розвиток глибоких інтегративних відносин з Європейським Союзом на засадах «політичної асоціації та економічної інтеграції» при збереженні дружніх і продуктивних відносин з іншими зовнішньополітичними партнерами, зокрема, Росією. Обидві країни бачать своєю стратегічною метою приєднання до ЄС і знаходяться в одній «корзині» поточної зовнішньої політики ЄС (Східне партнерство), що об’єктивно створює грунт для продуктивної співпраці.