Подробная информация:
Рожден в год Лошади по китайскому гороскопу, знак зодиака Скорпион. В настоящий момент Angelus 35 лет, не женат. Из открытых источников получены следующие сведения: информация о среднем образовании.
Angelus пишет о себе:
Мало кто знает обо мне многое. Наверное даже я всего не знаю. Моя биография раскидана по трем местам: мой родной город, город в котором я вырос и город в котором я учусь. Интересного в моей жизни было мало. Я всегда старался особо не выделятся, мне не нравилось лишнее внимание. Я имел узкий круг общения. Думаю это и способствовало моему спокойствию, хотя часто это надоедало. В школе я был несколько странным. Я не увлекался общими вещами, в частности музыкой, фильмами или девчонками. К некоторым я испытывал симпатии, именуемые влюбленностью, но никогда не показывал этого. Возможно это плохо, а возможно и нет. Но когда я поступил в академию, я решил немного поменять свои взгляды на жизнь. Я пытался выбрать свой стиль в музыке,смотреть фильмы и пытался поменять несколько других вещей...
Вот в принципе и все. Сейчас вы видите человека который категорично изменился, и я думаю что в лучшую сторону.
Интересы Angelus:
Радіо, Комп'ютери, програмування... Люблю дивитись на нічне безкрає і неприступне небо, на зорі, що нагло розсипались і не дають дивитись на небо: таке безкрає і неприступне. А якщо чесно то захоплююсь природою. Скажіть як можна не любити шелест осіннього листя. Так, часто осіння погода не співпадає з вашим настроєм, а тим більше з насторєм вашого сусіда, але крізь дощ, крізь вітер, крізь непристойні слова у сторону погоди, ти чуєш той ніжний шепіт - розмову душі з природою. А як можна не любити журчання струмочка, який стікає у велчкзну калабатину, вкриту жабуринням і водоростями, і в яку щойно впав ваш друг. А як приємно чути, як шум цього струмочка і матюки з калабатини, розтинають тишу навкруги. А як можна не любити сонце, ні можна: коли раком стоїш порпаєшся у землі, вибираючи картоплю, а воно тобі пече в спину, але яка романтика, а як ніжний вітерець обвіває обпечену шкіру, яка буде згодом злазити аж до самісінької дупи, за один раз. Але ж які приємні аромати... Ви колись нюхали, як пахне земля, хоча після п'яти годин у позі "П" - так надихуєшся тієї землі, що на цілий рік вистачає. Природа - це гарна річ. Її мальовничі звуки, які буде перебивати не друг з калабатини, а ви чи чарівна дівчина, що лежить поряд, чи як у вас там вийде, і ніжно поспіхаючись скаже: "Яка ж вона гарна..."